Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах
зробити їх хорошими через правильнее виховання.
Плутарх
Метою роботи соціального педагога - створення умов для забезпечення доброзичливого клімату в учнівському колективі, як основи для формування позитивного самосприйняття та самовідчуття, умов формування зрілої особистості з розвинутою самосвідомістю як основи для подальшого її професіонального самовизначення, соціалізації дітей пільгової категорії.
Завданнями соціального педагога є:
- оптимізація навчально-виховного процесу, поліпшення психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;
- профілактика негативних явищ та пропаганда здорового способу життя;
- соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей під опікою, дітей з ускладненою поведінкою та умовами виховання;
- соціально-педагогічний супровід дітей пільгового контингенту;
- профілактика саморуйнівної поведінки та жорстокого поводження, булінгу;
- соціально-педагогічний супровід дітей з особливими потребами;
- робота щодо розвитку міжособистісних стосунків;
- соціально-психологічне забезпечення методичної роботи закладу освіти.
Соціальний педагог: Черниченко Ольга Олександрівна
Звернутись можна за розкладом:
Дні | Час | Види діяльності |
Понеділок | 12.30-16.30 | Діагностика учнів |
Вівторок | 12.30-16.30 | Організаційно - методична робота |
Середа | 12.30-16.30 | Організаційно - методична робота |
Четверг | 12.30-16.30 | Корекційная робота |
П'ятниця | 12.30-16.30 | Консультациї для учнів, батьків, вчителів |
Питання, з якими можна звернутись до соціального педагога:
— формування гуманних відносин між учнями та педагогами;
— охорона і захист прав та інтересів дітей;
— вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;
— вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
— створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
— організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;
— попередження конфліктів в учнівських колективах;
— допомога у професійному самовизначенні;
— орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
— профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;
— взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.
Поради соціального педагога батькам:
1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості дитини;
2. Не ображайте, не бийте й не принижуйте дитину. Пам’ятайте: навчання – це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните;
3. Не виховуйте дитину безпосередньо у школі, знайдіть час для розмови з нею. У процесі спілкування не реагуйте бурхливими емоціями, не засуджуйте дитину, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень та думок;
4. Намагайтесь контролювати режим дня дитини;
5. Пам’ятайте, що дитина – ваше відображення (грубість породжує грубість, крик – крик, а доброзичливість і взаєморозуміння – добро і злагоду в сім’ї). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»;
6. Якщо ви помітили, що в дитини «важкий» період, - підтримайте її, щоб вона не схибила, а пішла правильним шляхом;
7. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права (на навчання, відпочинок тощо) і певні обов’язки (учитися, ввічливо ставитися до інших тощо);
8. Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти її, згадайте себе у цьому віці, допоможіть, якщо потрібно (лагідним, ніжним словом);
9. Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною;
10. Ви дали дитині життя, тож допоможіть дитині зорієнтуватись у бурхливому морі життєвих подій
Бажаємо успіхів!
Поради соціального педагога щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником:
1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.
4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!
5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість. Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.